Депресія – найпоширеніша хвороба сьогодення, «чума ХХІ століття».

Саме під таким страшним ім’ям вона крокує по планеті. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), до 2020 року депресія вийде на перше місце у світі, випередивши сьогоднішніх лідерів – інфекційні та серцево-судинні захворювання. У світі депресія має місце у 4,7-25,8% жінок та в 2,5-12,3% чоловіків, тобто більше ніж у 110 мільйонів людей на планеті. Жінки страждають депресією приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки. Початок розладів настрою частіше приходиться на вік 30-40 років, у дітей вони зустрічаються значно рідше, а у літніх – набагато частіше. Приблизно 12% людей протягом свого життя переживають хоча б один епізод депресії, що досягає рівня, коли необхідне лікування.

На жаль, більша половина цих людей взагалі не звертається за медичною допомогою – частина з них вважає,те що відбувається, є психологічною реакцією на життєві труднощі, і тому лікар тут не допоможе. Інша частина розцінює свій стан, як тілесну хворобу, хтось сподівається, що “саме минеться”, хтось просто боїться контактів з психіатричною службою. А частина хоч і звертається до лікарів, але не до спеціалістів по даній проблемі і лікують лише окремі симптоми (в залежності від фаху лікаря) а не хворобу і, як наслідок - безрезультатно! Так чи інакше, але більш ніж у 80% випадків депресивні розлади не розпізнаються, і пацієнти страждають, не отримуючи допомоги. Такий стан справ виглядає безглуздим і образливим, тому що, якщо депресія вчасно виявлена, більшості цим людям може бути надана швидка та дієва допомога!!!

Мій досвід роботи свідчить про високу частоту тривожно-депресивних розладів у пацієнтів, які звертаються до мене, як до кардіолога та терапевта і, що особливо важливо, перспективності комплексного використання засобів для лікування цих недуг (депресії та терапевтично-кардіологічних захворювань). Слід зауважити, що несвоєчасна і неадекватна терапія призводить до прогресування основного захворювання та депресії.

Настрій у людини зі здоровою психікою коливається в широких межах – від радості і захоплення до смутку, печалі і розпачу. Однак існує умовна межа, нижче якої настрій все ж, майже ніколи, не знижується. Але це тільки, якщо людина - здорова. Є лише один стан, при якому настрій, самопочуття і сприйняття світу може опуститися нижче норми – під час депресії.

Це не примхи, це – хвороба.

Навіть опинившись у дуже важкій життєвій ситуації, людина намагається знайти вихід, кажучи собі: “все могло бути набагато гірше”, “немає лиха без добра, все ще налагодиться” і т.д. У цьому нам допомагають механізми психологічного захисту, які мимоволі включаються у важких ситуаціях. Оскільки життя наше, зазвичай, складається саме так, як ми його собі передбачаємо і передчуваємо, не дивно, що через деякий час обставини дійсно змінюються на краще. Проте іноді людина залишається пригніченою, повною песимізму навіть тоді, коли важка ситуація вирішилася або взагалі не виникала, і її стан незрозумілий для оточуючих. У цих випадках мова йде вже про хворобливе зниження настрою, яке називають депресією і вимагає не просто співчуття, а й лікування.

Чому виникає депресія?

Причини виникнення цього розладу інтенсивно вивчаються фахівцями різних областей протягом вже багатьох десятиліть. Вони дуже різні і в найбільш загальному вигляді можуть бути розділені на дві групи: причини біологічні (біохімічні, генетичні та ін) та причини психологічні (психічні травми, особливості характеру, мислення і поведінки людини, її відносини з оточуючими і т.д.) .
У біологічному (біохімічному) плані причиною депресивних станів вважають порушення обміну в мозку речовин – передавачів нервових імпульсів, перш за все серотоніну та норадреналіну. При депресії знижується вміст цих речовин в місцях з’єднання нервових клітин – синапсах. За наявності відповідних симптомів, методи лікування депресії можуть бути різні – від медикаментозного до психотропної терапії (гіпноз).

Як і при багатьох інших хворобах, схильність до депресії у різних людей значно відрізняється: одні стійко переносять навіть дуже важкі життєві травми, тоді як у інших депресія розвивається за незначного приводу або ж взагалі при повному життєвому благополуччі. Це пов’язано, мабуть, з особливостями обміну речовин – нейромедіаторів і гормонів – у головному мозку, а також з спадково-конституційними особливостями.

Дані генетичних досліджень показують: чим більше серед кровних родичів осіб переносили депресію і чим ближче ступінь спорідненості, тим вища у людини ймовірність виникнення цього розладу протягом життя. Однак, спадкова схильність є далеко нефатальною.

Причиною депресії в ряді випадків стають чинники психологічні – важкі життєві обставини і втрати: хвороба і смерть коханої людини, втрата колишнього соціального статусу, фінансові труднощі, серйозні міжособистісні конфлікти, невдачі в досягненні життєвих цілей і т.д. Важливо зауважити, що до депресії ведуть не будь-які неприємні життєві події, а лише ті, які зачіпають найбільш важливе, істотне в системі життєвих цінностей конкретного століття. Тому одна і та ж подія, а саме: втрата роботи або вихід на пенсію може для одного стати причиною страждання і депресії, а для іншого – взагалі не бути травмою.

Похмурі думки небезпечні!

Погані думки змінюють поведінку людини і її взаємини з оточуючими ,тобто, наприклад: вважаючи себе ізгоєм, людина дійсно уникає контактів з людьми і страждає від самотності. Це в свою чергу веде до подальшого зниження настрою, яке породжує ще більш похмурі думки – спіраль депресії все більш і більш розкручується.

Вважається, що до розвитку депресії призводять деякі особливості людини: підвищена пунктуальність, вимогливість до себе і постійне невдоволення собою, прагнення до досягнення досконалості у всьому, включаючи другорядні деталі. Також до цього призводить монотонна активність, схильність бачити у всьому лише недоліки і негативні сторони, нездатність насолоджуватися повсякденним життям і налагоджувати з оточуючими теплі і довірчі стосунки. Звичайно ж, депресія може виникнути і у людей іншого складу, але наявність в характері перерахованих рис підвищує схильність цього розладу.

Часто депресія виникає після тривалих захворювань, пов'язаних з нервовими або соматичними розладами (гіпотиреоз, інсульт).

Існує великий список медичних препаратів, тривале застосування яких може призвести до депресії

 Часто депресія проявляється в період гормональної перебудови організму (статеве дозрівання, вагітність і роди,клімакс).

Як проявляється депресія??? А чи є симптоми депресії у вас???

Симптоми її численні, але дуже характерні.

Існує в медичній практиці так звана шкала Гамільтона для оцінки тривоги та депресії. По ній Ви самостійно можете ефективно і точно встановити чи існують у Вас тривожно-депресивні симптоми та наскільки вони виражені.

Шкала Гамільтона (HARS)

Дана шкала розроблена для оцінки важкості симптомів і тому питання необхідно адресувати до стану протягом останніх декількох днів або попереднього тижня.

За кожним пунктом шкали ставиться оцінка : 0 – відсутність , 1 – слабкий ступінь ,
2 – помірний ступінь , 3 – важкий ступінь , 4 – дуже важкий ступінь .

Пункт шкали	Показники(обвести , що відповідають стану)
1. Тривожний настрій(заклопотаність , очікування найгіршого , тривожні побоювання , дратівливість)	0	1	2	3	4
2. Напруга(відчуття напруги , плаксивість , що легко виникає , тремтіння , відчуття неспокою , нездатність розслабитися)	0	1	2	3	4
3. Страхи (темряви , незнайомців , самоти , тварин , натовпу , транспорту)	0	1	2	3	4
4. Інсомнія (утруднене засипання , переривчастий сон , що не приносить відпочинку , відчуття розбитості та слабкості при пробудженні , кошмарні сни)	0	1	2	3	4
5. Інтелектуальні порушення(утруднення концентрації уваги , погіршення пам’яті)	0	1	2	3	4
6. Депресивний настрій (втрата звичайних інтересів і відчуття задоволення від хобі , пригніченість , ранні пробудження , добові коливання настрою)	0	1	2	3	4
7. Соматичні м’язові симптоми (болі , сіпання , напруга , судоми клонічні , скрипіння зубами , голос , що зривається , підвищений м’язовий тонус)	0	1	2	3	4
8. Соматичні сенсорні симптоми (дзвін у вухах , нечіткість зору , припливи жару та холоду , відчуття слабкості , поколювання )	0	1	2	3	4
9. Серцево-судинні симптоми (тахікардія , серцебиття , біль у грудях , пульсація судин , часті зітхання)	0	1	2	3	4
10. Респіраторні симптоми (тиск і стиснення у грудях , задуха , часті зітхання)	0	1	2	3	4
11. Гастро-інтестинальні симптоми (утруднене ковтання, відчуття «грудки» в горлі , метеоризм , біль у животі , печія , відчуття переповненого шлунку , нудота , блювання , бурчання у животі , діарея , закрепи , зниження маси тіла)	0	1	2	3	4
12. Сечостатеві симптоми (прискорене сечовипускання , сильні позиви до сечовипускання , аменорея , менорагія , фригідність , передчасна еякуляція , втрата лібідо , імпотенція)	0	1	2	3	4
13. Вегетативні симптоми (сухість у роті , почервоніння або блідість шкіри , пітливість , головний біль з відчуттям напруги)	0	1	2	3	4
14. Поведінка при огляді (совається на стільці , неспокійні жестикуляція і хода , тремор , похмуре обличчя , зітхання або прискорене дихання , часте глотання слини)	0	1	2	3	4

Виділяються три області значень сумарного балу за шкалою Гамільтона:

0 – відсутність тривожно-депресивного стану,

8 – тривожно –депресивні симптоми ,

20 – тривожно-депресивний стан.

При панічному розладі сумарний бал сягає 25-27.

Якщо Ви набрали більш ніж 8 балів – Вам необхідно проконсультуватись у лікаря-фахівця!!!

Критерієм ефективності лікування є >50% зниження сумарного балу в порівнянні з початковим.

Головний біль та запаморочення.

Головний біль і запаморочення є одними з найбільш розповсюджених недуг і часто ускладнюють роботу, роблять напруженим спілкування з іншими людьми, нецікавим відпочинок, погіршують якість життя. Причин виникнення цих симптомів дуже багато, і розібратися в них без консультації лікаря-невролога дуже складно.

Багато людей вважає, що голова болить і паморочиться внаслідок того, що кров погано надходить до головного мозку через спазм судин; або через їх вікові зміни, атеросклероз, остеохондроз шийного відділу хребта; або через підвищення чи зниження артеріального тиску. Ґрунтуючись на цій думці, люди протягом тривалого часу приймають препарати, які, за їх уявленнями, покращують кровопостачання мозку, очищують судини; або проходять сеанси мануальної терапії для покращення стану хребта. У більшості випадків таке лікування допомагає на короткий час, а іноді виявляється й цілком безрезультатним.

Насправді ж головний біль найчастіше викликано мігренню або, так званим, головним болем напруження, в розвитку яких емоційні сплески і

стрес відіграють важливу підтримуючу роль. Запаморочення в багатьох випадках також пов' язано зі змінами у настрої. Нажаль, у реальному житті голова частіше паморочиться не від успіхів, а через невдачі та життєві нелади. У таких випадках суттєву допомогу людині надає психотерапія, яку проводить лікар або медичний психолог, а також анксіолітики - лікарські засоби, що не тільки усувають тривогу, лікують депресію, а й, нормалізуючи складні біохімічні процеси, які відбуваються в головному мозку, допомагають при хронічному головному болю і запамороченні.
 

Обов'язково необхідно звернутися за допомогою до лікаря, якщо:

-депресивний стан триває більше трьох тижнів;

-якщо депресія заважає звичайному ритму життя і працездатності;

-якщо депресивний настрій поступово погіршується;

-якщо у вас з'явилися думки про небажання жити або смерті - негайно звертайтеся за допомогою до лікаря (при глибоких формах депресії будь-яка негативна думка посилюється в десятки разів, і людина вже нездатна тверезо оцінювати ситуацію).

Лікування депресії .
При депресії застосовується медикаментозне лікування, так звані - антидепресанти . Застосовуються вони виключно за призначенням лікаря! Наряду з медикаментозним лікуванням застосовують: голкотерапію і рефлексотерапію (для розслаблення нервової системи), сеанси психотерапії та психо-корекції (для виведення з депресивного стану).

Для початку потрібно зосередитися і набратися сил, щоб культивувати в собі бажання боротися і повернутися до нормального життя. Подивіться з боку на проблеми, які на вас навалилися і, швидше за все, зрозумієте, що вони не такі страшні, як спочатку здавалося. З депресії треба виходити поступово, не чекайте, що гарний настрій відвідає вас відразу ж, як тільки ви почнете щось робити. Хорошими ліками стануть прогулянки на свіжому повітрі, по улюблених місцях, а також зустрічі з друзями. Близькі люди вас завжди підтримають і зрозуміють, не замикайтесь в собі і не відштовхуйте їх. Знайдіть собі хобі: вишивайте, вивчайте іноземні мови, займайтесь малюванням, подорожуйте. Після того, як полегшає, почніть будувати плани на подальше життя, обміркуйте всі свої бажання і знайдіть ту роботу, яка буде приносити радість і задоволення.
 

  Лікування  антидепресантами. 

   В даний час  широко використовується кілька десятків основних антидепресантів. При цьому між препаратами існує велика кількість відмінностей по ефективності  впливу, побічних реакціях і багато  інших показниках.

  Одним із основних показів до призначення антидепресантів є депресивні стани. Ефективність антидепресантів при усуненні симптомів депресії була встановлена півстоліття тому.Пізніше було виявлено, що антидепресанти ефективні не тільки при лікуванні депресивних проявів , але й при профілактиці повторних депресивних приступів.

  Вибір найбільш ефективного препарату, підбір оптимальної дози і встановлення необхідної тривалості лікування залежать від  особливостей депресії у кожного конкретного пацієнта  - основної причини її виникнення , клінічних  проявів депресії, тривалості хвороби, наявності супутніх  терапевтичних захворювань. Ефект антидепресантів при депресіях ніколи не відбувається зразу. Хоча покращення окремих проявів  депресивного стану  може спостерігатися вже в перші  дні лікування, повний терапевтичний ефект  досягається  не раніше 4-6-ти тижнів терапії. Навіть  при повному усуненні всіх  симптомів депресії  необхідно продовжити прийом антидепресанта по крайній мірі 6 місяців. Це дозволяє закріпити ефект лікування  і попередити погіршення загального стану в майбутньому.

  Депресія - не єдине захворювання, при якому було виявлено ефективність антидепресантів. Вони успішно застосовуються при лікуванні тривожних розладів, основними проявами яких являються фобії, приступи паніки, нав’язливі думки і дії, стани постійного напруження і підвищеної тривожності. Використовування антидепресантів в комплексі з психотерапією - найбільш ефективний метод лікування тривожних розладів. Ефективність різних антидепресантів при тривожних розладах неодинакова. Як і при депресіях, для ефективності терапії необхідно  спостереження лікаря за станом пацієнта в процесі лікування, щоб правильно підібрати дозу препарата і встановити  оптимальну тривалість терапії.

  Доказана ефективність антидепресантів і при лікуванні захворювань, що  характеризуються виникненням різноманітних болів і неприємних відчуттів у тілі, коливаннями артеріального тиску, серцебиттям, порушенням функциї шлунково-кишкового тракту, приступами жару або ознобу і іншими порушеннями тілесних функцій, а також зміною загального фізичного самопочуття з відчуттям слабкості, розбитості, підвищеної втоми. При повному обстеженні не виявляють патології, причини виникнення вказаних симптомів - психологічні. При лікуванні цих пацієнтів медикаментозна терапія завжди проводиться в комплексі з психотерапією.

  Антидепресанти також використовуються в комплексній терапії і інших психічних розладів: органічні захворювання мозку, вікові деменції, патологічні реакції на стресові фактори, алкоголізм, наркоманія.

Профілактика депресії .

Спорт і регулярні фізичні вправи - ефективний спосіб вберегтися від депресії. З допомогою фізичних вправ можна відволіктися від повсякденних проблем. Якщо ваші заняття проходять на відкритому повітрі - це додатковий оздоровчий фактор, а також можливість побути ближче до природи й подалі від начальства, сімейних буднів та інших докучливих неприємностей.

Баня і сауна також є відмінним антидепресантом. Приділіть наприкінці тижня пару годин на те, щоб попаритися в парній з дубовим або березовим віником і відразу відчуєте, як втому і поганий настрій "як рукою зняло".

Для того, щоб депресія наступала якомога рідше, змініть своє ставлення до життя, змиріться з тим, що невдачі трапляються у всіх, навчіться стоїчно зносити всі негаразди і побачите, що світ навколо не такий поганий, як здається.

Будьте постійно в русі, займайтесь улюбленими справами, поменше перебувайте на самоті, побільше спілкуйтеся з приємними Вам людьми, друзями, побільше позитивних емоцій та вражень і Вам не буде страшна «чума ХХІ століття»!!!

ДЕСЯТЬ ПРАВИЛ ЗДОРОВОГО СЕРЦЯ.

Працюючим панночкам загрожують серцеві приступи! До такого висновку прийли датські вчені. Причиною цього є стреси і підвищена відповідальність. У групі ризику – молоді емоційні особи. Протидіяти статистиці зможуть десять найпростіших та дієвих засобів, які і допоможуть зберегти серце здоровим:

1. ЗАПАСАЄМОСЯ ВІТАМІНАМИ.

Перш за все, слід запам’ятати кілька улюблених серцем продуктів. Це - багаті вітаміном Е овочі, сири, бобові та рослинна олія. Вітамін Е укріпляє кровоносні судини, знижує густину крові, регулює пульс і захищає від шкідливої дії вільних радикалів. Остання властивість, до речі, дуже позитивно впливає на стан шкіри обличчя.

2. ЛОСОСЬ СПІШИТЬ НА ДОПОМОГУ.

Зірковий дієтолог Оз Гарсія, який є особистим куратором кухні Мадонни, Річарда Гіра і Гвінет Пелтроу, якось промовив: "Вживайте щодня по шматку лосося, і ви ніколи не будете потребувати послуг пластичних хірургів". З цим твердженням погоджуються і лікарі, але доповнюють, що чотири шматочки риби в тиждень на 44% зменшують Нризик померти від інфаркту міокарда.

3. ЯКЩО СІК,ТО ВИНОГРАДНИЙ.

Натуральний виноградний сік захистить серце від інфаркту. Він попереджує закупорку коронарних судин і знижує активність тромбоцитів. Причому, сік виконує свою лікувальну функцію значно краще, ніж звичайно використовувана в цих випадках ацетилсаліцилова кислота.

4. ШУКАЄМО КОРИСТЬ У МОЛОЦІ.

Серце любить молоко. Дослідження, які протягом багатьох років проводилися в Японії, підтвердили цю гіпотезу. Ті люди, що випивали по два стакани свіжого молока в день, значно рідше скаржились на проблеми з серцем. Звичайно, ця порада не стосується тих, у кого непереносимість лактози, хронічний панкреатит.

5. СМАКУЄМО МАЛИНУ.

Малина не тільки збагачена корисною клітковиною. Якщо вживати її щоденно (свіжу, у вигляді морсів або варення), можна значно зменшити ризик серцевих захворювань. Справа у тім, що малина містить вїтаміни С і Р, які укріплюють стінки судин, а також саліцилову кислоту, яка покращує показники згортання крові. Крім того, ягода збагена корисними для серця калієм і міддю, яка захищає його від стресів.

6. ЦИТРУСОВІ ДЛЯ БАДЬОРОСТІ.

Якщо під рукою не знайшлося малини, налягайте на апельсини. Ці фрукти містять вітамін С і біофлаваноїди, які допомагають його засвоєнню. М'якоть апельсинів містить пектин та інші природні полісахариди, що зв’язують іони важких металів і радіоактивних елементів. Так що, навіть, пара апельсин, які ви з’їли за день, врятують серце в умовах поганої екології.

7. БАНАНИ ВРЯТУЮТЬ ВІД СТРЕСУ ТА АРИТМІЇ.

Від загрози аритмії врятують банани. Вони нормалізовують серцевий ритм. Якщо після кожної зустрічі з начальством у вас зашкалює пульс, просто з’їжте пару бананів. Вони не дозволять зруйнуватися білковим сполукам у серцевому м’язі і відновлять баланс калію. Про виконану роботу вас повідомить спокійне і рівне серцебиття.

8. ПОРА ПРОГУЛЯТИСЯ.

Що стосується зарядки, тут думка всіх медиків співпадає: краща профілактика серцевих захворювань - ходьба! Настала пора відмовитись від ліфта (хоча б вранці та ввечері) і здійснювати піші підйоми і спуски.І так, тренуємо серцевий м’яз! А заодно - м’язи стегон.

9. ЧИТАЄМО МОЛИТВИ.

Моліться за своє здоров’я! Вчені доказали, що ритмічна мова молитв синхронізує біоритми серця і дихання, оздоровлює і омолоджує організм. Корисні також дихальні вправи. Адже легеневий ритм тісно пов’язаний з серцевим. При правильному диханні серце починає битися спокійніше і ритмічніше.

10. ЛЕГКО НА СЕРЦІ ВІД ПІСНІ ВЕСЕЛОЛОЇ !

Справа у тім, що під час співу активізується кровотік у малому (легеневому) колі кровообігу, забезпечуючи посилений газообмін і транспортування кисню до серцевого м’язу і до інших органів і тканин. І тому, за статистикою, оперні співаки живуть в середньому на 15 років довше представників інших професій. Час переймати їх досвід. Співайте, стоячи в душі, танцюючи біля дзеркала, під час миття посуду та і, загалом, просто так! Настрій покращиться, і серце хворіти не буде!

ЗАЛИШАЙТЕСЯ

ЗАВЖДИ

ЗДОРОВИМИ І

БАДЬОРИМИ!!!

Гіпертонічна хвороба: що необхідно знати???

Артеріальна гіпертензія (АГ) – стан, при якому систолічний («верхній») артеріальний тиск (АТ) становить 140 мм рт. ст. і більше і/або діастолічний («нижній») АТ - 90 мм рт.ст. і більше.

Нормальним артеріальним тиском для дорослої людини слід вважати систолічний тиск в межах 110-139 мм рт. ст. включно і діастолічний тиск в межах 60-89 мм рт. ст. включно. Уявлення про те, що з віком норма артеріального тиску підвищується, є застарілим та помилковим.

При АГ клінічні симптоми можуть бути відсутні, і Ви довгий час можете не знати про підвищений АТ. Це небезпечно, поскільки в судинах, а потім в життєво важливих органах – серці, головному мозку, нирках, очах (називають їх «органи мішені») – виникають серйозні безповоротні порушення. Тому необхідно регулярно контролювати АТ.

Підвищений АТ сприяє значно ранішому і активнішому відкладенню холестерину у вигляді бляшок у стінках судин, що прискорює розвиток атеросклерозу в артеріях серця, головного мозку, нирках, органу зору, кінцівках (особливо нижніх). Атеросклеротичні бляшки звужують просвіт судин і перешкоджають току крові, внаслідок чого зменшується або частково припиняється постачання кисню і поживних речовин до органів. Це ускладнює протікання АГ і приводить до розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарда), хронічного порушення мозкового кровообігу або інсульту. Нерідко АГ приводить до розвитку ниркової недостатності. У старших пацієнтів підвищений АТ сприяє розладу пам’яті.

Підвищений артеріальний тиск, незважаючи на відсутність будь-яких симптомів, здійснює «руйнівну» дію на життєво важливі органи. Недарма його називають мовчазним та підступним вбивцею!!!

Ризик розвитку серцево-судинного захворювання подвоюється на кожні 20 і 10 мм рт.ст., починаючи з рівня 115 і 75 мм рт.ст. У осіб з нормальним АТ у віці 55 років за час життя, що залишився, ризик розвитку гіпертензії досягає 90%. Найчастіше підвищення АТ виникає у таких категорій людей:

1. У тих осіб, у яких батьки або кровні родичі, страждали на ГХ (або мали підвищений артеріальний тиск).

2. У хворих на цукровий діабет.

3. У осіб із захворюванням нирок (в тому числі при опущенні нирки).

4. У осіб, які довгостроково й регулярно вживають алкоголь у більш ніж помірних дозах (у перерахуванні на чистий спирт – більш ніж 15 гр. щодня).

5. У осіб, що палять тютюн.

6. У осіб з ожирінням.

7. У осіб, що довгостроково приймають гормональні препарати.

8. У жінок старше 30 років, що використовують протизаплідні таблетки.

9. У жінок, що мали підвищення АТ під час вагітності.

10. У осіб, що вживають багато солі.

11. У осіб старше 50 років.

12. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя.

13. У осіб, що зайняті важкою фізичною працею.

У осіб, які вже мають гіпертонічну хворобу, всі вказані фактори сприяють розвитку ускладнень, тобто є факторами ризику.

Найбільш ефективним способом лікування на початкових етапах являється зниження надлишкової маси тіла (ваги), стимуляція фізичної активності, ведення здорового способу життя (кинути палити, не зловживати спиртним, дотримуватись рекомендацій щодо харчування), обмежити, в першу чергу, вживання солі та рідини.

Якщо Вам не вдалося вище перерахованими методами нормалізувати артеріальний тиск – слід звернутися обов’язково до лікаря-фахівця. Існує велика кількість медичних препаратів, які понижують артеріальний тиск. Слід проводити індивідуальний підбір гіпотензивних засобів, їх комбінацій і дозувань. Це зможе зробити лише лікар!

На жаль, гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням, що означає необхідність безупинного та регулярного лікування протягом усього життя з моменту виявлення захворювання.

Медикаменти слід приймати регулярно, так як нерегулярний прийом гіпотензивних препаратів «зводить нанівець» все лікування, втрачається його захисний ефект і розвиваються ускладнення, яких можна було б уникнути, перш за все, це – інфаркт і інсульт.

Якщо артеріальний тиск різко піднявся

Необхідно виміряти АТ і записати його в щоденник або на листку паперу.

Викликати лікаря «Швидкої допомоги».

Взяти під язик препарати швидкої дії: фармадіпін 2-3 краплі (або ніфедіпін 10 мг, або корінфар 10 мг); каптопрес ½ таблетки (або лізотіазиду 10 мг або каптопрілу 25 мг). Прийняти сечогінний препарат (фуросеміду 1 таблетку або тріфасу 10 мг).

Після прийому цих препаратів вимірюйте АТ кожні 10-15 хв. до приходу лікаря. Якщо АТ протягом 15 хв. не понизився менш ніж 160 і 90 мм рт. ст., прийом препаратів слід повторити. Ваше завдання – утримувати АТ нижче 160 і 90 мм рт. ст. до приходу лікаря.

У разі появи загрудинної болі (прояв стенокардії) – прийняти нітрогліцерин під язик.

Не приймати неефективні препарати – таблетки папазолу, дібазолу.

Не можна різко понижати АТ протягом короткого часу.

Подальші дії визначить лікар «Швидкої допомоги» або Ваш лікуючий лікар.

На жаль, в процесі лікування АГ нам не завжди вдається уникнути гіпертонічних кризів, тому Ви повинні знати, як діяти в цих ситуаціях. При можливості, тримайте контакт з лікуючим лікарем по телефону – він завжди допоможе прийняти правильне рішення, скорегує Ваші дії.

Від чого залежить ефективність Вашого лікування? Не від вартості ліків – завжди можна підібрати оптимальні! Не від кваліфікації лікаря – завжди можна обрати кращого! Якщо Ви дійсно прагнете бути здоровими – будьте здорові!

Ефективнісь Вашого лікування залежить тільки від Вас!!!