Вчений медик хотів перевірити свою теорію. Йому потрібен був волонтер, який помре в останню хвилину. Нарешті він знайшов його, це був засуджений чоловік, якого мають стратити на електричному стільці.

Вчений запропонував засудженому: він братиме участь у науковому експерименті, який складається зі скорочення серцевого ритму до мінімуму, поки кров повільно витікає до останньої краплі. Він пояснив, що y засудженого є лише мінімальна ймовірність виживання, але його смерть точно пройде без страждань і болю.

Засуджений погодився, бо так померти було краще, ніж на електричному стільці. Його поклали на носилки і прив'язали тіло так, щоб він не міг рухатися. Потім лікар зробив невеликий розріз на його зап'ясті й поклав йому під руку маленьку алюмінієву миску. Зріз був плоский, тільки перші шари шкіри, але засуджений повірив, що його вени були розрізані.

Під ноші поклали посудину з невеликим клапаном, що регулює перебіг рідини у вигляді крапель, які потрапили в посудину. Засуджений міг чути крапельницю і рахувати кожну краплю того, що вважав своєю кров'ю.

Поки випробовуваний не бачить, учений прикрив клапан, щоб краплини капали повільніше, з наміром змусити повірити, що y нього закінчується кров. Через кілька хвилин обличчя засудженого зблідло, a серцебиття прискорилося. Коли розпач сягнув піку, учений закрив клапан повністю і y засудженого невдовзі зупинилося серце - він помер.

Цей учений зміг довести, що все, що ми сприймаємо, чи то позитивне, чи негативне, впливає на нас, на весь наш психологічний і соматичний апарат.

Коли людям кажуть, що y них смертельний вірус, люди вмирають від чистого страху перед ним. Вбираючи інформацію через ЗМІ, день і ніч ми сповнені страху й імунітет дедалі більше послаблюється цим страхом.

Сьогодні відомо, що небезпека смерті від вірусу насправді невелика - але ваш розум робить інше. Haсправді ускладнення можуть бути тільки якщо імунітет дуже слабкий.

Жоден вірус не має настільки значущої сили, якщо здоров'я хороше, a y вас немає страху перед захворюванням. Можливо, це та сама причина, з якої багато дітей виживають у дуже серйозних ситуаціях, тому що їхній розум не знає страху смерті.

Тож будьте обережні з тим, чим підтримуєте свій дух і у що вкладаєте свої переконання та віру.

ДЕПРЕСІЯ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО СOVID-19.

    Історично сталося,   що   більшість     населення в нашій країні серйозно не сприймають цей діагноз. І, якщо ви регулярно відвідуєте психолога, психоаналітика чи психіатра, то ви божевільні…

Тому діагнози – депресія, тривожний стан не знаходять у повсякденному житті. «Депресія», для більшості, це поганий настрій чи погана погода на дворі.

Ковід – це стресовий стан для організму, який є пусковим механізмом депресії. Зараз це предмет вивчення цього стану у всьому світі.

Вірус Covid-19 має нейротоксичний ефект. Це проявляється у багатьох людей: зникнення запаху, смаку, симптомами інтоксикації, гіпоксією (зменшенням кількості кисню в крові) на фоні запалення легень (найбільш чутливий орган до нестачі кисню – мозок). Неможливо назвати одну причину депресії, адже депресія розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів.

І коли пацієнта вже виписують з лікарні з покращенням, більшість думає, що найгірше позаду…Але не завжди так…

На фоні загальної слабості (чим вищий рівень втоми, тим вищий рівень– депресії), астенічного синдрому), довготривалому кашлі, задишці, появляються та прогресують симптоми депресії та тривоги (панічні атаки, як правило, по ночах, безсоння або сонливість, апатія, втрата інтересів до навколишнього, до занять, які раніше приносили задоволення, а також не можливість робити повсякденні справи, втрата апетиту, додаткова напруга на незначні навантаження, низька концентрація уваги, неможливість відчувати радість,

зменшення життєвої енергії, пасивність, низька самооцінка, відчуття провини чи відчаю, думки про самогубство…

Теж дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія. У свою чергу, депресія може послабити стресостійкість, порушити нормальну життєдіяльність, погіршити життєву ситуацію, в результаті чого депресія переходить у більш важку форму

Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) відмічає вище перераховані симптоми.

В даній ситуації потрібно терміново звернутися до психотерапевта, психіатра або психоаналітика, допоки не відбулося «хронізації» даного стану та почати лікування!!!

Серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто працює хоча б віддалено. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі, рівень тривоги та паніки вищий, аніж у тих, хто ходить на роботу.

Щоб не допустити депресії, вчіться думати позитивно. У складній життєвій ситуації намагайтеся відшукати позитивні моменти наприклад,, знайти споріднену душу - важливо не тримати всі емоції в собі: діліться думками, страхами з друзями, близькими людьми або тими, хто переживає схожі емоції (в Україні працюють центри, що діють за принципом рівний рівному).

Не намагайтеся всім догодити, ставте досяжні цілі і завдання, а роботу відокремлюйте від відпочинку.

Займайтеся спортом і привчайте до активного способу життя своїх дітей. Відмовтесь від алкоголю та наркотиків – вони посилюють депресію. Більше шукайте позитиву в навколишньому та оминайте ситуації, які приносять негатив та розчарування!!!

P.s. Таких випадків багато. Більше, ніж ми знаємо.

"Покажіть мені психічно здорову людину і я вам її вилікую." Психолог Карл Густав Юнг

Зробіть правильний крок до вашого психічного здоров'я

Ще один крок до вашого психічного здоров'я

Нічні панічні атаки: причини та лікування

Нічні панічні атаки виникають раптово посеред ночі, коли людина спить. Вони супроводжуються відчуттям задухи, тахікардією та надмірним потовиділенням.

З медичної точки зору, нічні панічні атаки часто виникають в людей, які страждають на такі самі приступи вдень.

Утім відомо, що вночі вони значно сильніші та виснажливіші.

Ми також хочемо зазначити один цікавий факт: 10% людей, які страждають на підвищену тривожність і перебувають під надмірним тиском і стресом через свій стиль життя, також можуть час від часу мати нічні панічні атаки.

З іншого боку, є друга група людей, які вразливі до таких приступів через вплив особистих чинників або певних захворювань.

Іноді нічні панічні атаки можуть стати справжньою проблемою.

Саме тому ми хочемо поговорити про них докладніше.

Хто страждає на нічні панічні атаки?

 У суспільстві не люблять говорити про різні психічні розлади, проблеми та нічні панічні атаки зокрема… Саме тому багато людей дивуються, коли вперше стикаються з цим явищем.

Коли йдеться про панічні атаки, ми зазвичай уявляємо собі людину, охоплену страхом. У наших головах вона постає паралізованою та скутою тахікардією через вплив певної проблемної ситуації, яка неодмінно відбувається вдень. Можливо, ми припускаємо, що такі приступи мають свої причини та загрози.

Уночі, у спокійному середовищі, наприклад, у власному ліжку, складно уявити, чому у вас може статися панічна атака. Утім це не таке вже й рідкісне явище.

Ось основні категорії людей, які мають підвищений ризик нічних панічних атак.

• Люди, які вже страждають від панічних атак удень.
• Люди, які перебувають у самому розпалі ситуацій, що дуже тиснуть на них психологічно або емоційно.
• Хворі на гіпертиреоз або гіпотиреоз.
• Люди, у яких трапляється апное.
• Хворі на гастроезофагеальний рефлюкс.
• Люди, які пережили травматичну подію, зокрема втратили кохану людину, стали жертвою або свідком насильства.

Симптоми нічної панічної атаки

 Нічні панічні атаки зазвичай виникають на стадії сну non-REM (стадія нешвидких рухів очних яблук). Тобто це період, коли людина найбільш спокійна та, що найцікавіше, найбільш розслаблена (умовно близько 2 години ранку).

Ми раптово та різко прокидаємося, так, ніби хтось активував механізм, що ні з того ні з сього “висмикує” нас зі сну.

Пробудження супроводжується інтенсивним відчуттям страху, паніки або наближення смерті. Людині здається, ніби вона задихається, виникає тахікардія та підвищується потовиділення.

У жертви панічної атаки з’являється враження, ніби це триває дуже довго. Утім насправді напад досить короткий – від 15 до 20 хвилин максимум.

Також важливо зазначити, що нічні приступи спричиняють більше занепокоєння та збентеження, ніж денні.

Вони виникають нізвідки, коли людина повністю розслаблена та відпочиває, зі спокійного світу невідомого, де панічна атака – це останнє, чого ми очікуємо.

Саме тому відчуття втрати контролю надзвичайно потужне. Збентеженість ще більше посилює страх і дискомфорт, що, у свою чергу, підвищує рівень тривожності.

Як можна подолати нічні панічні атаки або зменшити їх інтенсивність?

Як ми вже говорили, нічні панічні атаки можуть виникати через різні причини. Утім загалом розрізняють дві категорії чинників – медичні розлади та психологічні проблеми.

Панічні атаки, спричинені фізичними розладами

 Такі чинники, як захворювання щитоподібної залози, апное та рефлюкс, можуть спричиняти гострі та виснажливі нічні приступи.

Саме тому, важливо виконати указані рекомендації.

• Розкажіть своєму лікарю, що відбувається.
• Дотримуйтеся лікування, відповідно до свого захворювання: розладу щитоподібної залози, гастроезофагеального рефлюксу тощо.
• Дотримуйтеся рекомендацій лікаря, щоб покращити сон уночі.
• Зверніть увагу на ліки, які приймаєте, адже іноді вони можуть впливати на якість сну.
• Старайтеся вести активний спосіб життя, адже фізичні навантаження чудово допомагають знизити тривожність.
• Якщо панічна атака сталася вночі, рекомендовано встати та відволіктися на щось, наприклад, розчесати волосся, поскладати речі тощо.
• Не бажано вмикати телевізор або йти в душ, оскільки потім буде складно заснути.

Панічні атаки, спричинені емоційними або психологічними факторами

• Визначте, що спричиняє емоційні проблеми або призводить до підвищення рівня тривоги.
• Зверніться до фахівця, щоб навчитися керувати своїм емоційним світом, або самотужки знайдіть спосіб справлятися з переживаннями.
• Попрактикуйте певні дихальні чи заспокійливі технікиперед сном.
• Усвідомлення своїх емоцій чудово допомагає подолати панічні атаки.
• Йога також дуже корисна.
• Плавання, танці або прогулянки на природі – це заняття, які чудово розслабляють і допомагають при таких розладах.

Підсумовуючи все сказане, хочемо наголосити на важливості кваліфікованої допомоги. Неодмінно скажіть лікарю про будь-які порушення сну та проблеми.

Нічні панічні атаки завжди мають біологічне або психологічне походження, яке важливо визначити.