8 МІФІВ ПРО ДЕПРЕСІЮ.

Про депресію у нашій країні так мало знають, і уявлення про неї спотворені. Власне все, що відомо пересічному громадянину про цю хворобу, один суцільний міф.

Міф 1. Депресія - не хвороба, тому лікувати її не треба.

Існує поширена думка про те, що депресія - дурниці, справа житейська, з усіма іноді трапляється. Це не хвороба зовсім, просто людина сама дає волю своєму поганому настрою. А якщо не хвороба, то й ліки від депресії непотрібні. Доведеться розчарувати оптимістів. Депресія - справжнісіньке захворювання. І захворювання серйозне, навіть з імовірним смертельним результатом. Недарма основну кількість суїцидів приписують саме розладам настрою. Звичайно, з легкою формою захворювання людина може впоратися сама, але у важких випадках без лікування депресія може тривати роками, посилюватиметься і переростати, наприклад, у маніакально-депресивний психоз. Тут все як і з будь-якою іншою хворобою, наприклад, грипом: можна перележати, можна навіть переходити за принципом саме пройде, але завжди є ризик, що без професійної допомоги справа закінчиться серйозними ускладненнями і лікарнею. Загалом, краще відразу звернутися до лікаря, і нехай вже він вирішує, що зараз необхідно - попити чаю з медом або відразу братися за антимікробні ліки. Так само і з депресією. Людина самостійно не може оцінити свій стан. На відміну від грипу, досвід лікування якого є буквально у всіх, з депресією навіть друзі і родичі не допоможуть. Треба звертатися до фахівця. Тут-то і вилазить інший міф.

Міф 2. Хворієш на депресію - отже, ти псих, і місце твоє у психіатричній клініці.

Хворого обов’язково покладуть у психушку, де будуть страшно мучити. Потім повідомлять за місцем роботи, поставлять на облік у психдиспансері, і життя на цьому закінчиться.

По-перше, депресія, як і будь-яка інша хвороба, ганебною бути не може. Це не провина людини, а нещастя. Соромитися її - остання справа. По-друге, навіть з хронічною депресією госпіталізують частіше не в психіатричні лікарні, а в кризові центри, які, по суті своїй, більше схожі не на лікарню, а на санаторій. По-третє, на облік у психдиспансері можуть поставити насильно тільки у разі неодноразових госпіталізацій по швидкій із спробою суїциду.

До речі, в лікарняному листі зараз заборонено вписувати діагноз. Завжди є штамп, де вказаний тільки номер лікарні без спеціалізації.

Міф 3. Депресія - це назавжди.

Не обов’язково. При адекватному лікуванні депресивного епізоду про хворобу можна забути назавжди.

Міф 4. Антидепресанти небезпечні для здоров’я.

Це, треба сказати, не зовсім міф. Навіть у сучасних, досить гуманних препаратах, призначених для боротьби з депресією, можуть спостерігатися побічні ефекти, хоча психіатри намагаються підібрати лікування так, щоб не збільшувати неприємності своїх пацієнтів. Найчастіше антидепресанти викликають головні болі, запаморочення, пітливість, серцебиття, підвищену чутливість до світла, втрату сексуального бажання, сонливість, зниження або, навпаки, підвищення апетиту. Найбільше пацієнти бояться саме останнього. Вважається, що через прийом антидепресантів людина може набрати зайву вагу. Але це можливо і при самій депресії. Дехто побоюється втрати сексуального бажання, але і при депресії складно бути статевим гігантом. Крім цього, побічні ефекти проходять відразу після закінчення курсу лікування, а депресія з її малоприємними симптомами може тривати роками.

Міф 5. Антидепресанти викликають залежність.

Ані старі, ані, тим більше, сучасні антидепресанти фізіологічної залежності не викликають, хіба тільки психологічну.

Міф 6. Антидепресанти можна призначити собі самому.

Звичайно, серйозні ліки без рецепту продавати не повинні, але голота на вигадки хитра - дістають і рецепт, і ліки. Наслідки самостійного прийому можуть бути різноманітні. Шанс, що ліки допоможуть, мізерний. А ще менша ймовірність, що вони не зашкодять. Антидепресанти - сильнодіючі речовини, які лікар підбирає індивідуально. Особливо це стосується доз.

Міф 7. Антидепресанти можна кинути пити в будь-який момент.

Часто, відчуваючи зменшення симптомів депресії та статут від побічних ефектів, людина просто кидає курс лікування. А ось цього робити категорично не можна! Лікар не тільки призначає антидепресанти, але і повинен постійно контролювати пацієнта, поки той їх приймає. Зазвичай спочатку призначають малі дози, потім поступово їх збільшують, а потім знову зменшують перед тим, як зовсім скасувати ліки. Якщо кинути курс лікування на самому піку, можливо це призведе не тільки до відновлення депресії в ще гіршому вигляді, але й до інших побічних ефектів: нудоти з блювотою, втрати уваги, запаморочення тощо.

Міф 8. Антидепресанти - це хімія, а це дуже шкідливо, краще трав попити.

Це досить поширена плутанина. У нас чомусь прийнято змішувати в одну купу антидепресанти, заспокійливі і транквілізатори. Зокрема, Новопассит (який позиціонують як травяний засіб) включає в себе цілком нетравяний седативний засіб, присмачений десятком різноманітних трав, і є, швидше, транквілізатором, аніж антидепресантом. Заспокоїти він заспокоїть, а от депресії навряд позбавить.

Реально віднесіться до проблеми свого здоров'я і Ви її обов'язково подолаєте!!!

СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА. ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ???

Найпоширенішою та фатальною для нирок помилкою є неправильне харчування. З віком люди змінюють свій стиль життя, уподобання, коло знайомих, змінюються вони і зовні. Але при цьому не змінюють свого раціону харчування, хоча, починаючи з 30 років, це потрібно робити. З роками людина затрачає значно менше енергії, крім того, у неї вже сформовані всі внутрішні органи, кістяк і м’язовий корсет, а отже вона вже не потребує великої кількості білків, тваринних жирів, калорій. Але за звичкою продовжує їх поглинати. Неправильно підібрані продукти спричиняють порушення обміну речовин і, як наслідок, утворення каменів у нирках. Розрізняють кілька видів каменів: оксалати, урати, фосфати. У лікуванні цих патологій дуже важливо дотримуватися дієти. Приміром, у разі оксалатових утворень не можна вживати капусти, особливо квашеної, у разі фосфатних — потрібно вилучити зі свого раціону будь-які молочні продукти, навіть кефір та м’який сир. Бо хоча кисломолочні продукти є корисними для кишечника, за цієї ниркової патології - протипоказані. А ось сироватку вживати не тільки можна, а й корисно — від 1 до 3 склянок на день. Білок з неї вилучений, а органічні кислоти залишилися. Вони нейтралізують надлишок солей в організмі, перешкоджаючи їх відкладенню в нирках. Шкідливими при наявності оксалатових конкрементів є й м’ясні продукти, квасоля, горох. За уратних відкладень допускається вживання всіх продуктів, але у помірних кількостях.

ДІЄТА ТА ФІТОТЕРАПІЯ ПРИ ЗМІШАНОМУ УРАТНО-ОКСАЛАТНОМУ КАМІННІ В НИРКАХ ТА КРИСТАЛУРІЇ.

Продукти	Рекомендовані	Виключені
М’ясо, птиця, риба	Нежирні - до 3 разів на тиждень, відварені. Після відварювання використовуються в різних стравах. У меню додають 150г вареного м’яса або 160-170г вареної риби.	Печінка, нирки, язик, мозок, м’ясо молодих тварин та птиці, ковбаси, копченості, соління, копчена та жирна риба, м’ясні та рибні консерви, ікра.
Молочні продукти	Кисломолочні продукти, сир та страви з нього, сметана.	Солоні сири.
Яйця	У будь-якій кулінарній обробці або у стравах - 1 яйце на тиждень.
Жири	Вершкові, коров’ячі топлені та рослинні.	Виключають яловичий, баранячий, кулінарні жири. Обмежують свинний жир.
Крупи	Будь-які страви у помірній кількості.	Горох, квасоля, боби.
Хліб та борошняні вироби	Пшеничний та житній хліб, особливо з борошна другого гатунку, різноманітні випечені вироби, можливо з висівками.	Обмежують вироби із листового та здобного тіста.
Овочі	У підвищеній кількості, сирі та в будь-якій кулінарній обробці.	При оксалатному камінні обмежують томати, крес-салат.
Вегетаріанські супи	Борщі, щі, овочеві, картопляні з використанням круп, холодні (окрошка,юшка з буряків), молочні, фруктові.	М’ясні, рибні, курячі, грибні супи, бульйони,суп із щавелю, ревеню, шпинату, бобових.
Холодні закуски	Салати із свіжих та квашених овочів, із фруктів, вінегрети, ікра овочева (кабачкова, баклажанна).	Солоні закуски, копченості, ікра.
Плоди, солодощі, фрукти, ягоди	У підвищеній кількості, свіжі та в будь-якій кулінарній обробці,сухофрукти, креми, киселі. При уратному камінні додаються цитрусові (лимон, апельсин).	При оксалатному камінні виключається шоколад.
Напої	Чорний чай, кава – неміцні, з молоком, будь-які фруктові та овочеві соки, зелений чай, узвари із сухофруктів.	Какао, міцна кава або чай.
Мінеральні води	Трускавецького та Збручанського родовища (Нафтуся, Трускавецька, Товтри, Сагановська, Збручанська), Лужанська, Поляна квасова, Боржомі, Санріс, Єсентукі 4, 17, води Залізновського родовища (Смирновська, Слав’янівська) – до 1,5% від маси тіла на день курсом до 2 тижнів, можна кожний квартал (2 рази на квартал).

МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ — ПРИЧИНА УТВОРЕННЯ КАМЕНІВ.

Надмірне захоплення мінеральними водами — ще одна причина утворення каменів у нирках та сечовому міхурі. Ще у 1968 році на одній з медичних рад прозвучало розпорядження головного аптечного управління про те, щоб лікарі не призначали пацієнтам з лікувальною метою мінеральних пляшкованих вод. Бо, по-перше, через дві години після виходу зі скважини вона втрачає свої лікувальні властивості. По-друге, як вже випливає з назви «мінеральні», ці води мають підвищений вміст солей, які й відкладаються каменями у нирках. На жаль, багато хто має звичку пити мінеральну воду, як питну, завдаючи шкоди своєму організму.

КРЕМНІЄВУ ВОДУ МОЖНА ПИТИ НЕ ВСІМ.

Тепер поговорімо про те, що благотворно впливає на нирки.

Дуже важливою для здоров’я цього органа є вода, яку людина п’є та на якій готує їжу. Тому її потрібно очищати за допомогою фільтра. Ще краще користуватися бюветною водою, яка не містить хлору (ним дезінфікують водопровідну воду).

А ось збагачувати воду кремнієм, як це сьогодні модно робити, можна далеко не всім. Зокрема тим, хто має проблему з нирковосечокам’яною хворобою. Бо цей мінерал також сприяє утворенню каменів. Тому кремнієву воду можна вживати лише після консультації з лікарем.

КИСЛОТИ, ЯКІ ЗАПОБІГАЮТЬ НИРКОВИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ.

Для профілактики і лікування захворювань нирок обов’язково потрібно вживати продукти, які містять органічні кислоти (овочі й фрукти), бо вони нейтралізують надлишок солей в організмі, запобігаючи їх відкладанню в нирках, суглобах, жовчному міхурі, хребті. Особливо корисними для нирок є гарбуз, морква, сливи, абрикоси. У разі запальних процесів помічними є виноград, вишні, черешні, яблука. Особливо помічною є шовковиця. Цю ягоду потрібно вживати за різних захворювань нирок у сирому, сушеному чи замороженому вигляді, готувати з неї відвари.

Пізньої осені та взимку на базарі з’являється ягода, яка може замінити багато ліків у боротьбі з нирковими недугами — це журавлина (рос. клюква). Вона має потужні антибактерицидні та протизапальні властивості. До того ж, завдяки значному вмісту кислот, зменшує прояви нирковосечокам’яної хвороби. Журавлина дуже довго зберігається, тому нею можна запастися на весь рік. І вживати щодня у вигляді соку, відвару, морсу тощо. Позитивні результати не забаряться.

ФІТОТЕРАПІЯ — НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ І НАЙОЩАДНІШИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ.

Вищевказані поради дуже важливі у збереженні здоров’я нирок та сприянні лікувального процесу. Але, щоб досягнути повного одужання, потрібно звернутися до лікаря. На сьогоднішній день є різні методи лікування урологічних хвороб. Зокрема, медикаментозний, хірургічний, дроблення каменів за допомогою спеціальних апаратів, а також фіто- та психотерапевтичні. Хворий має обрати собі той, якому довіряє. Але він має бути обізнаним щодо можливостей кожного. Зокрема, фармацевтичні препарати мають шкідливу побічну дію, після операційного втручання на нирці можуть залишитися рубці, які перешкоджатимуть виконанню їх функцій, після дроблення каменів нирка може атрофуватися, зменшитися в розмірах. Що ж стосується лікарських трав, то цей метод дає змогу не лише вивести пісок та камені з нирок і сечового міхура, а й назавжди позбутися цієї хвороби. Але за однієї умови — лікування лікарськими травами має проводити висококваліфікований фахівець. Бо, залежно від природи каменів, потрібно застосовувати різні трави. Крім того, необхідно враховувати й супутні захворювання пацієнта, а також діяти на причину, що вплинула на виникнення захворювання.

Депресія – найпоширеніша хвороба сьогодення, «чума ХХІ століття».

Саме під таким страшним ім’ям вона крокує по планеті. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), до 2020 року депресія вийде на перше місце у світі, випередивши сьогоднішніх лідерів – інфекційні та серцево-судинні захворювання. У світі депресія має місце у 4,7-25,8% жінок та в 2,5-12,3% чоловіків, тобто більше ніж у 110 мільйонів людей на планеті. Жінки страждають депресією приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки. Початок розладів настрою частіше приходиться на вік 30-40 років, у дітей вони зустрічаються значно рідше, а у літніх – набагато частіше. Приблизно 12% людей протягом свого життя переживають хоча б один епізод депресії, що досягає рівня, коли необхідне лікування.

На жаль, більша половина цих людей взагалі не звертається за медичною допомогою – частина з них вважає,те що відбувається, є психологічною реакцією на життєві труднощі, і тому лікар тут не допоможе. Інша частина розцінює свій стан, як тілесну хворобу, хтось сподівається, що “саме минеться”, хтось просто боїться контактів з психіатричною службою. А частина хоч і звертається до лікарів, але не до спеціалістів по даній проблемі і лікують лише окремі симптоми (в залежності від фаху лікаря) а не хворобу і, як наслідок - безрезультатно! Так чи інакше, але більш ніж у 80% випадків депресивні розлади не розпізнаються, і пацієнти страждають, не отримуючи допомоги. Такий стан справ виглядає безглуздим і образливим, тому що, якщо депресія вчасно виявлена, більшості цим людям може бути надана швидка та дієва допомога!!!

Мій досвід роботи свідчить про високу частоту тривожно-депресивних розладів у пацієнтів, які звертаються до мене, як до кардіолога та терапевта і, що особливо важливо, перспективності комплексного використання засобів для лікування цих недуг (депресії та терапевтично-кардіологічних захворювань). Слід зауважити, що несвоєчасна і неадекватна терапія призводить до прогресування основного захворювання та депресії.

Настрій у людини зі здоровою психікою коливається в широких межах – від радості і захоплення до смутку, печалі і розпачу. Однак існує умовна межа, нижче якої настрій все ж, майже ніколи, не знижується. Але це тільки, якщо людина - здорова. Є лише один стан, при якому настрій, самопочуття і сприйняття світу може опуститися нижче норми – під час депресії.

Це не примхи, це – хвороба.

Навіть опинившись у дуже важкій життєвій ситуації, людина намагається знайти вихід, кажучи собі: “все могло бути набагато гірше”, “немає лиха без добра, все ще налагодиться” і т.д. У цьому нам допомагають механізми психологічного захисту, які мимоволі включаються у важких ситуаціях. Оскільки життя наше, зазвичай, складається саме так, як ми його собі передбачаємо і передчуваємо, не дивно, що через деякий час обставини дійсно змінюються на краще. Проте іноді людина залишається пригніченою, повною песимізму навіть тоді, коли важка ситуація вирішилася або взагалі не виникала, і її стан незрозумілий для оточуючих. У цих випадках мова йде вже про хворобливе зниження настрою, яке називають депресією і вимагає не просто співчуття, а й лікування.

Чому виникає депресія?

Причини виникнення цього розладу інтенсивно вивчаються фахівцями різних областей протягом вже багатьох десятиліть. Вони дуже різні і в найбільш загальному вигляді можуть бути розділені на дві групи: причини біологічні (біохімічні, генетичні та ін) та причини психологічні (психічні травми, особливості характеру, мислення і поведінки людини, її відносини з оточуючими і т.д.) .
У біологічному (біохімічному) плані причиною депресивних станів вважають порушення обміну в мозку речовин – передавачів нервових імпульсів, перш за все серотоніну та норадреналіну. При депресії знижується вміст цих речовин в місцях з’єднання нервових клітин – синапсах. За наявності відповідних симптомів, методи лікування депресії можуть бути різні – від медикаментозного до психотропної терапії (гіпноз).

Як і при багатьох інших хворобах, схильність до депресії у різних людей значно відрізняється: одні стійко переносять навіть дуже важкі життєві травми, тоді як у інших депресія розвивається за незначного приводу або ж взагалі при повному життєвому благополуччі. Це пов’язано, мабуть, з особливостями обміну речовин – нейромедіаторів і гормонів – у головному мозку, а також з спадково-конституційними особливостями.

Дані генетичних досліджень показують: чим більше серед кровних родичів осіб переносили депресію і чим ближче ступінь спорідненості, тим вища у людини ймовірність виникнення цього розладу протягом життя. Однак, спадкова схильність є далеко нефатальною.

Причиною депресії в ряді випадків стають чинники психологічні – важкі життєві обставини і втрати: хвороба і смерть коханої людини, втрата колишнього соціального статусу, фінансові труднощі, серйозні міжособистісні конфлікти, невдачі в досягненні життєвих цілей і т.д. Важливо зауважити, що до депресії ведуть не будь-які неприємні життєві події, а лише ті, які зачіпають найбільш важливе, істотне в системі життєвих цінностей конкретного століття. Тому одна і та ж подія, а саме: втрата роботи або вихід на пенсію може для одного стати причиною страждання і депресії, а для іншого – взагалі не бути травмою.

Похмурі думки небезпечні!

Погані думки змінюють поведінку людини і її взаємини з оточуючими ,тобто, наприклад: вважаючи себе ізгоєм, людина дійсно уникає контактів з людьми і страждає від самотності. Це в свою чергу веде до подальшого зниження настрою, яке породжує ще більш похмурі думки – спіраль депресії все більш і більш розкручується.

Вважається, що до розвитку депресії призводять деякі особливості людини: підвищена пунктуальність, вимогливість до себе і постійне невдоволення собою, прагнення до досягнення досконалості у всьому, включаючи другорядні деталі. Також до цього призводить монотонна активність, схильність бачити у всьому лише недоліки і негативні сторони, нездатність насолоджуватися повсякденним життям і налагоджувати з оточуючими теплі і довірчі стосунки. Звичайно ж, депресія може виникнути і у людей іншого складу, але наявність в характері перерахованих рис підвищує схильність цього розладу.

Часто депресія виникає після тривалих захворювань, пов'язаних з нервовими або соматичними розладами (гіпотиреоз, інсульт).

Існує великий список медичних препаратів, тривале застосування яких може призвести до депресії

 Часто депресія проявляється в період гормональної перебудови організму (статеве дозрівання, вагітність і роди,клімакс).

Як проявляється депресія??? А чи є симптоми депресії у вас???

Симптоми її численні, але дуже характерні.

Існує в медичній практиці так звана шкала Гамільтона для оцінки тривоги та депресії. По ній Ви самостійно можете ефективно і точно встановити чи існують у Вас тривожно-депресивні симптоми та наскільки вони виражені.

Шкала Гамільтона (HARS)

Дана шкала розроблена для оцінки важкості симптомів і тому питання необхідно адресувати до стану протягом останніх декількох днів або попереднього тижня.

За кожним пунктом шкали ставиться оцінка : 0 – відсутність , 1 – слабкий ступінь ,
2 – помірний ступінь , 3 – важкий ступінь , 4 – дуже важкий ступінь .

Пункт шкали	Показники(обвести , що відповідають стану)
1. Тривожний настрій(заклопотаність , очікування найгіршого , тривожні побоювання , дратівливість)	0	1	2	3	4
2. Напруга(відчуття напруги , плаксивість , що легко виникає , тремтіння , відчуття неспокою , нездатність розслабитися)	0	1	2	3	4
3. Страхи (темряви , незнайомців , самоти , тварин , натовпу , транспорту)	0	1	2	3	4
4. Інсомнія (утруднене засипання , переривчастий сон , що не приносить відпочинку , відчуття розбитості та слабкості при пробудженні , кошмарні сни)	0	1	2	3	4
5. Інтелектуальні порушення(утруднення концентрації уваги , погіршення пам’яті)	0	1	2	3	4
6. Депресивний настрій (втрата звичайних інтересів і відчуття задоволення від хобі , пригніченість , ранні пробудження , добові коливання настрою)	0	1	2	3	4
7. Соматичні м’язові симптоми (болі , сіпання , напруга , судоми клонічні , скрипіння зубами , голос , що зривається , підвищений м’язовий тонус)	0	1	2	3	4
8. Соматичні сенсорні симптоми (дзвін у вухах , нечіткість зору , припливи жару та холоду , відчуття слабкості , поколювання )	0	1	2	3	4
9. Серцево-судинні симптоми (тахікардія , серцебиття , біль у грудях , пульсація судин , часті зітхання)	0	1	2	3	4
10. Респіраторні симптоми (тиск і стиснення у грудях , задуха , часті зітхання)	0	1	2	3	4
11. Гастро-інтестинальні симптоми (утруднене ковтання, відчуття «грудки» в горлі , метеоризм , біль у животі , печія , відчуття переповненого шлунку , нудота , блювання , бурчання у животі , діарея , закрепи , зниження маси тіла)	0	1	2	3	4
12. Сечостатеві симптоми (прискорене сечовипускання , сильні позиви до сечовипускання , аменорея , менорагія , фригідність , передчасна еякуляція , втрата лібідо , імпотенція)	0	1	2	3	4
13. Вегетативні симптоми (сухість у роті , почервоніння або блідість шкіри , пітливість , головний біль з відчуттям напруги)	0	1	2	3	4
14. Поведінка при огляді (совається на стільці , неспокійні жестикуляція і хода , тремор , похмуре обличчя , зітхання або прискорене дихання , часте глотання слини)	0	1	2	3	4

Виділяються три області значень сумарного балу за шкалою Гамільтона:

0 – відсутність тривожно-депресивного стану,

8 – тривожно –депресивні симптоми ,

20 – тривожно-депресивний стан.

При панічному розладі сумарний бал сягає 25-27.

Якщо Ви набрали більш ніж 8 балів – Вам необхідно проконсультуватись у лікаря-фахівця!!!

Критерієм ефективності лікування є >50% зниження сумарного балу в порівнянні з початковим.

Головний біль та запаморочення.

Головний біль і запаморочення є одними з найбільш розповсюджених недуг і часто ускладнюють роботу, роблять напруженим спілкування з іншими людьми, нецікавим відпочинок, погіршують якість життя. Причин виникнення цих симптомів дуже багато, і розібратися в них без консультації лікаря-невролога дуже складно.

Багато людей вважає, що голова болить і паморочиться внаслідок того, що кров погано надходить до головного мозку через спазм судин; або через їх вікові зміни, атеросклероз, остеохондроз шийного відділу хребта; або через підвищення чи зниження артеріального тиску. Ґрунтуючись на цій думці, люди протягом тривалого часу приймають препарати, які, за їх уявленнями, покращують кровопостачання мозку, очищують судини; або проходять сеанси мануальної терапії для покращення стану хребта. У більшості випадків таке лікування допомагає на короткий час, а іноді виявляється й цілком безрезультатним.

Насправді ж головний біль найчастіше викликано мігренню або, так званим, головним болем напруження, в розвитку яких емоційні сплески і

стрес відіграють важливу підтримуючу роль. Запаморочення в багатьох випадках також пов' язано зі змінами у настрої. Нажаль, у реальному житті голова частіше паморочиться не від успіхів, а через невдачі та життєві нелади. У таких випадках суттєву допомогу людині надає психотерапія, яку проводить лікар або медичний психолог, а також анксіолітики - лікарські засоби, що не тільки усувають тривогу, лікують депресію, а й, нормалізуючи складні біохімічні процеси, які відбуваються в головному мозку, допомагають при хронічному головному болю і запамороченні.
 

Обов'язково необхідно звернутися за допомогою до лікаря, якщо:

-депресивний стан триває більше трьох тижнів;

-якщо депресія заважає звичайному ритму життя і працездатності;

-якщо депресивний настрій поступово погіршується;

-якщо у вас з'явилися думки про небажання жити або смерті - негайно звертайтеся за допомогою до лікаря (при глибоких формах депресії будь-яка негативна думка посилюється в десятки разів, і людина вже нездатна тверезо оцінювати ситуацію).

Лікування депресії .
При депресії застосовується медикаментозне лікування, так звані - антидепресанти . Застосовуються вони виключно за призначенням лікаря! Наряду з медикаментозним лікуванням застосовують: голкотерапію і рефлексотерапію (для розслаблення нервової системи), сеанси психотерапії та психо-корекції (для виведення з депресивного стану).

Для початку потрібно зосередитися і набратися сил, щоб культивувати в собі бажання боротися і повернутися до нормального життя. Подивіться з боку на проблеми, які на вас навалилися і, швидше за все, зрозумієте, що вони не такі страшні, як спочатку здавалося. З депресії треба виходити поступово, не чекайте, що гарний настрій відвідає вас відразу ж, як тільки ви почнете щось робити. Хорошими ліками стануть прогулянки на свіжому повітрі, по улюблених місцях, а також зустрічі з друзями. Близькі люди вас завжди підтримають і зрозуміють, не замикайтесь в собі і не відштовхуйте їх. Знайдіть собі хобі: вишивайте, вивчайте іноземні мови, займайтесь малюванням, подорожуйте. Після того, як полегшає, почніть будувати плани на подальше життя, обміркуйте всі свої бажання і знайдіть ту роботу, яка буде приносити радість і задоволення.
 

  Лікування  антидепресантами. 

   В даний час  широко використовується кілька десятків основних антидепресантів. При цьому між препаратами існує велика кількість відмінностей по ефективності  впливу, побічних реакціях і багато  інших показниках.

  Одним із основних показів до призначення антидепресантів є депресивні стани. Ефективність антидепресантів при усуненні симптомів депресії була встановлена півстоліття тому.Пізніше було виявлено, що антидепресанти ефективні не тільки при лікуванні депресивних проявів , але й при профілактиці повторних депресивних приступів.

  Вибір найбільш ефективного препарату, підбір оптимальної дози і встановлення необхідної тривалості лікування залежать від  особливостей депресії у кожного конкретного пацієнта  - основної причини її виникнення , клінічних  проявів депресії, тривалості хвороби, наявності супутніх  терапевтичних захворювань. Ефект антидепресантів при депресіях ніколи не відбувається зразу. Хоча покращення окремих проявів  депресивного стану  може спостерігатися вже в перші  дні лікування, повний терапевтичний ефект  досягається  не раніше 4-6-ти тижнів терапії. Навіть  при повному усуненні всіх  симптомів депресії  необхідно продовжити прийом антидепресанта по крайній мірі 6 місяців. Це дозволяє закріпити ефект лікування  і попередити погіршення загального стану в майбутньому.

  Депресія - не єдине захворювання, при якому було виявлено ефективність антидепресантів. Вони успішно застосовуються при лікуванні тривожних розладів, основними проявами яких являються фобії, приступи паніки, нав’язливі думки і дії, стани постійного напруження і підвищеної тривожності. Використовування антидепресантів в комплексі з психотерапією - найбільш ефективний метод лікування тривожних розладів. Ефективність різних антидепресантів при тривожних розладах неодинакова. Як і при депресіях, для ефективності терапії необхідно  спостереження лікаря за станом пацієнта в процесі лікування, щоб правильно підібрати дозу препарата і встановити  оптимальну тривалість терапії.

  Доказана ефективність антидепресантів і при лікуванні захворювань, що  характеризуються виникненням різноманітних болів і неприємних відчуттів у тілі, коливаннями артеріального тиску, серцебиттям, порушенням функциї шлунково-кишкового тракту, приступами жару або ознобу і іншими порушеннями тілесних функцій, а також зміною загального фізичного самопочуття з відчуттям слабкості, розбитості, підвищеної втоми. При повному обстеженні не виявляють патології, причини виникнення вказаних симптомів - психологічні. При лікуванні цих пацієнтів медикаментозна терапія завжди проводиться в комплексі з психотерапією.

  Антидепресанти також використовуються в комплексній терапії і інших психічних розладів: органічні захворювання мозку, вікові деменції, патологічні реакції на стресові фактори, алкоголізм, наркоманія.

Профілактика депресії .

Спорт і регулярні фізичні вправи - ефективний спосіб вберегтися від депресії. З допомогою фізичних вправ можна відволіктися від повсякденних проблем. Якщо ваші заняття проходять на відкритому повітрі - це додатковий оздоровчий фактор, а також можливість побути ближче до природи й подалі від начальства, сімейних буднів та інших докучливих неприємностей.

Баня і сауна також є відмінним антидепресантом. Приділіть наприкінці тижня пару годин на те, щоб попаритися в парній з дубовим або березовим віником і відразу відчуєте, як втому і поганий настрій "як рукою зняло".

Для того, щоб депресія наступала якомога рідше, змініть своє ставлення до життя, змиріться з тим, що невдачі трапляються у всіх, навчіться стоїчно зносити всі негаразди і побачите, що світ навколо не такий поганий, як здається.

Будьте постійно в русі, займайтесь улюбленими справами, поменше перебувайте на самоті, побільше спілкуйтеся з приємними Вам людьми, друзями, побільше позитивних емоцій та вражень і Вам не буде страшна «чума ХХІ століття»!!!