Зробіть правильний крок до вашого психічного здоров'я

Ще один крок до вашого психічного здоров'я

Нічні панічні атаки: причини та лікування

Нічні панічні атаки виникають раптово посеред ночі, коли людина спить. Вони супроводжуються відчуттям задухи, тахікардією та надмірним потовиділенням.

З медичної точки зору, нічні панічні атаки часто виникають в людей, які страждають на такі самі приступи вдень.

Утім відомо, що вночі вони значно сильніші та виснажливіші.

Ми також хочемо зазначити один цікавий факт: 10% людей, які страждають на підвищену тривожність і перебувають під надмірним тиском і стресом через свій стиль життя, також можуть час від часу мати нічні панічні атаки.

З іншого боку, є друга група людей, які вразливі до таких приступів через вплив особистих чинників або певних захворювань.

Іноді нічні панічні атаки можуть стати справжньою проблемою.

Саме тому ми хочемо поговорити про них докладніше.

Хто страждає на нічні панічні атаки?

 У суспільстві не люблять говорити про різні психічні розлади, проблеми та нічні панічні атаки зокрема… Саме тому багато людей дивуються, коли вперше стикаються з цим явищем.

Коли йдеться про панічні атаки, ми зазвичай уявляємо собі людину, охоплену страхом. У наших головах вона постає паралізованою та скутою тахікардією через вплив певної проблемної ситуації, яка неодмінно відбувається вдень. Можливо, ми припускаємо, що такі приступи мають свої причини та загрози.

Уночі, у спокійному середовищі, наприклад, у власному ліжку, складно уявити, чому у вас може статися панічна атака. Утім це не таке вже й рідкісне явище.

Ось основні категорії людей, які мають підвищений ризик нічних панічних атак.

• Люди, які вже страждають від панічних атак удень.
• Люди, які перебувають у самому розпалі ситуацій, що дуже тиснуть на них психологічно або емоційно.
• Хворі на гіпертиреоз або гіпотиреоз.
• Люди, у яких трапляється апное.
• Хворі на гастроезофагеальний рефлюкс.
• Люди, які пережили травматичну подію, зокрема втратили кохану людину, стали жертвою або свідком насильства.

Симптоми нічної панічної атаки

 Нічні панічні атаки зазвичай виникають на стадії сну non-REM (стадія нешвидких рухів очних яблук). Тобто це період, коли людина найбільш спокійна та, що найцікавіше, найбільш розслаблена (умовно близько 2 години ранку).

Ми раптово та різко прокидаємося, так, ніби хтось активував механізм, що ні з того ні з сього “висмикує” нас зі сну.

Пробудження супроводжується інтенсивним відчуттям страху, паніки або наближення смерті. Людині здається, ніби вона задихається, виникає тахікардія та підвищується потовиділення.

У жертви панічної атаки з’являється враження, ніби це триває дуже довго. Утім насправді напад досить короткий – від 15 до 20 хвилин максимум.

Також важливо зазначити, що нічні приступи спричиняють більше занепокоєння та збентеження, ніж денні.

Вони виникають нізвідки, коли людина повністю розслаблена та відпочиває, зі спокійного світу невідомого, де панічна атака – це останнє, чого ми очікуємо.

Саме тому відчуття втрати контролю надзвичайно потужне. Збентеженість ще більше посилює страх і дискомфорт, що, у свою чергу, підвищує рівень тривожності.

Як можна подолати нічні панічні атаки або зменшити їх інтенсивність?

Як ми вже говорили, нічні панічні атаки можуть виникати через різні причини. Утім загалом розрізняють дві категорії чинників – медичні розлади та психологічні проблеми.

Панічні атаки, спричинені фізичними розладами

 Такі чинники, як захворювання щитоподібної залози, апное та рефлюкс, можуть спричиняти гострі та виснажливі нічні приступи.

Саме тому, важливо виконати указані рекомендації.

• Розкажіть своєму лікарю, що відбувається.
• Дотримуйтеся лікування, відповідно до свого захворювання: розладу щитоподібної залози, гастроезофагеального рефлюксу тощо.
• Дотримуйтеся рекомендацій лікаря, щоб покращити сон уночі.
• Зверніть увагу на ліки, які приймаєте, адже іноді вони можуть впливати на якість сну.
• Старайтеся вести активний спосіб життя, адже фізичні навантаження чудово допомагають знизити тривожність.
• Якщо панічна атака сталася вночі, рекомендовано встати та відволіктися на щось, наприклад, розчесати волосся, поскладати речі тощо.
• Не бажано вмикати телевізор або йти в душ, оскільки потім буде складно заснути.

Панічні атаки, спричинені емоційними або психологічними факторами

• Визначте, що спричиняє емоційні проблеми або призводить до підвищення рівня тривоги.
• Зверніться до фахівця, щоб навчитися керувати своїм емоційним світом, або самотужки знайдіть спосіб справлятися з переживаннями.
• Попрактикуйте певні дихальні чи заспокійливі технікиперед сном.
• Усвідомлення своїх емоцій чудово допомагає подолати панічні атаки.
• Йога також дуже корисна.
• Плавання, танці або прогулянки на природі – це заняття, які чудово розслабляють і допомагають при таких розладах.

Підсумовуючи все сказане, хочемо наголосити на важливості кваліфікованої допомоги. Неодмінно скажіть лікарю про будь-які порушення сну та проблеми.

Нічні панічні атаки завжди мають біологічне або психологічне походження, яке важливо визначити.

Чи існує діагноз ВСД? Що таке вегето-судинна дистонія насправді

· 

ЛІКБЕЗ ЗДОРОВ'Я. "Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу". Сократ
Уляна Супрун: "Діагнозу “вегето-судинна дистонія” не існує у міжнародній медицині. 

Якщо колись вам або вашим близьким записали в медичній картці ці три загадкові літери - ВСД - забудьте про них. Це великий совєтський міф, який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини. Проте зітхати з полегшенням також не поспішайте.

Пояснюємо, що ж таке ВСД насправді:

Вегето-судинна дистонія (дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія) - не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Під ним, як під парасолькою, ховається цілий комплекс симптомів. Найчастіше його ставлять, коли пацієнт:

- відчуває тривогу та неспокій, має проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря та “клубку в горлі”, тремтять руки;
- скаржиться на прискорене серцебиття, коливання тиску, біль в області серця й при цьому має нормальну ЕКГ;
- має дискомфорт у животі, закреп, пронос, метеоризм або печію;
- має запаморочення, підвищену температуру, при цьому обстеження показують, що запальних процесів в організмі немає...

Ці симптоми можуть зустрічатися в різних комбінаціях і не обов’язково всі одночасно. Насправді вони можуть говорити про кілька різних хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень. Проте, якщо лікар натомість пише пацієнту у медичній картці "ВСД" та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально "зливає" справжню проблему.

Річ у тому, що дисфункція вегетативної нервової системи не може бути захворюванням сама по собі. Вона виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби яку потрібно лікувати. І виявити її неможливо, просто поставивши діагноз ВСД та відправивши пацієнта додому чи, ще краще, по колу до інших спеціалістів...

Тож, якщо на прийом до лікаря приходить пацієнт з цими симптомами або ж з вже поставленим діагнозом ВСД, це означає тільки одне - його потрібно дообстежити та знайти справжню причину захворювання.

Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді - добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки, в деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, а якщо об'єктивно немає підстав вважати пацієнта хворим, а він продовжує скаржитись - варто направити його на прийом до психолога або психіатра.